Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питання відповідальності адвокатів сестри олігарха Наталії Василюк, які не з’являються на судове засідання з обрання заочного запобіжного заходу.

Таке рішення 15 квітня 2021 року ухвалила колегія суддів АП ВАКС, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів», – ідеться в рішенні.

Зокрема, судді встановили, що четверо адвокатів Василюк без поважних причин не з’явилися на судові засідання 18 лютого, 24 березня і 15 квітня. Тому колегія визнали причини їхньої неявки неповажними і підняла питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів.

Як відомо, 22 жовтня 2019 року Василюк рейсом Київ-Відень покинула Україну. Вже 13 листопада того ж року їй заочно повідомили про підозру. У зв’язку з численними не явками до НАБУ для вручення особисто підозри її оголосили у розшук, у тому числі в міжнародний шляхом винесення постанови і направлення документу до виконання в Інтерпол. Василюк також намагалися заочно заарештувати, але ще 15 квітня 2020 року ВАКС відмовив. Наразі САП оскаржує відмову в апеляційній палаті суду.

Нагадаємо, слідство з’ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та неповернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

12 апреля 2021 года Северный апелляционный хозяйственный суд отказался удовлетворить апелляционную жалобу ООО «Станиславская торговая компания», сообщает БанкИск.

Тaк, cуд ocтaвил бeз измeнeний рeшeниe Хoзяйcтвeннoгo cудa г. Киeвa, кoтoрым былo чacтичнo удoвлeтвoрeн иcк НБУ и в cчeт пoгaшeния зaдoлжeннocти бaнкa «Финaнcoвaя инициaтивa» пo рeфинaнcирoвaнию oбрaщeнo взыcкaниe нa прeдмeт ипoтeки (тoргoвo-aдминиcтрaтивныe пoмeщeния плoщaдью 1542,1 кв.м, нaxoдящиxcя пo aдрecу г. Ивaнo-Фрaнкoвcк, ул. Грюнвaльдcкaя, 19a), a тaкжe уcтaнoвлeн cпocoб рeaлизaции прeдмeтa ипoтeки путeм прoдaжи нa публичныx тoргax в рaмкax прoцeдуры иcпoлнитeльнoгo прoизвoдcтвa, прeдуcмoтрeннoй зaкoнoм «Об иcпoлнитeльнoм прoизвoдcтвe».

Извecтнo, чтo влaдeльцeм и бaнкa «Финaнcoвaя инициaтивa» и ООО «Стaниcлaвcкaя тoргoвaя кoмпaния» являeтcя бизнecмeн Олeг Бaxмaтюк.

Рaнee cooбщaлось o  тoм, чтo ФГВФЛ выcтaвляeт нa aукциoн пул aктивoв бaнкa «Финaнcoвaя инициaтивa».

Вищий антикорупційний суд залишив призупиненим розслідування кримінального провадження про організацію мафіозі Олегом Бахматюком заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту Національного банку України.

Таке рішення 2 березня 20121 рокуухвалила слідча суддя ВАКС Оксана Олійник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Скарги адвокатів підозрюваних на постанову детектива НАБУ про призупинення досудового розслідування – залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає», – оголосила суддя.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили Бахматюку про підозру в організації заволодіння 1,2 млрд грн рефінансування НБУ. Пізніше апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно взяла його під варту. Слідство з’ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та не повернутих 3 млрд грн кредитів.

40 днів потому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

Хозяйственный суд Киев в рамках дела о банкротстве ЧАО «Райз-Максимко» удовлетворил иск Укрэксимбанка к указанной компании и ООО «СП «Нива» и решил взыскать с ответчиков в пользу истца 2,5 млрд гривен задолженности по кредитному договору.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Добавим, что 12 декабря 2020 года суд в рамках этого же судебного разбирательства о банкротстве ЧАО «Райз-Максимко» признал требования многочисленных кредиторов на несколько десятков миллиардов гривен.В частности, суд признал требования кредиторов:«Дойче Трасти Кампани Лимитед» — на 18,77 млрд грн (4 очередь); Укрэксимбанка — на 3,1 млрд грн (обеспеченные залогом); Сбербанка — на 1,75 млрд грн (из которых 1,5 млрд грн — обеспеченные залогом);«СП Кэпитал Менеджмент, ЛЛС» (США) – 2,06 млрд грн (4 очередь); Экспортно-импортного банка США – 1,67 млрд грн (4 очередь); Альфа-Банка – 156,7 млн грн (4 очередь); Avonex Limated — 299 млн грн (4 очередь); ООО «Финансовая компания «фингарантий» — 334 млн грн (из них 318,5 млн грн — 4 очередь); ООО «Финансовая компания «Монополиум финансы» — 276,1 млн гривен (4 очередь); ООО «Сельскохозяйственное предприятие «Нива» — 611,3 млн грн (4 очередь).

Отметим, ЧАО «Райз-Максимко», как и ЧАО «Компания «Райз», связаны с «Укрлендфарминг» которые принадлежат Олегу Бахматюку. Вместе с тем в Госреестре конечным бенефициарным собственником компании указан гражданин США Николас Пиацца.

У НАБУ відповіли на позицію Офісу генпрокурора щодо причин відмови погодження екстрадиції ексвласника «ВіЕйБі Банку» Олега Бахматюка, розцінивши дії «окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у позиції бюро, опублікованій на Facebook-сторінці.

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника „ВіЕйБі Банку“, якого НАБУ та САП підозрюють в заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент — НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування.

Це не відповідає дійсності. Ми розцінюємо такі дії окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», — підкреслили в НАБУ.

У відомстві зазначили, що двічі звертались до Офісу генпрокурора із клопотанням про екстрадицію ексвласника «ВіЕйБі Банку» та двічі «від ОГП отримали відмову з грубим порушенням строків».

«Перший пакет документів НАБУ скерувало до ОГП 18.06.2020. Попри те, що закон відводить 5 днів на ухвалення рішення, про нього ми дізналися лише за місяць потому.

Причина відмови — формальна: є рішення Печерського суду райсуду Києва, яким скасовано постанову про відновлення розслідування у справі „ВіЕйБі Банку“. При цьому ОГП достеменно відомо, що ухвала винесена з порушенням підсудності і на момент відповіді перебувала на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка згодом її скасувала. Однак, крім цієї формальної причини, у відмові жодних зауважень по суті наданих документів немає», — заявили в НАБУ.

У бюро додали, що після того, як колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 29.07.2020 скасувала рішення слідчого судді Печерського райсуду, який фактично зобов’язав генпрокурора закрити «справу ВіЕйБі Банку», 14.08.2020 знову надіслали ОГП той самий пакет документів для початку екстрадиції.

«Цього разу відмову від ОГП доводиться чекати вже три місяці. Однак, аргументація вже інша.

По-перше, департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП. Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику „ВіЕйБі Банку“ обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію).

Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) — виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) — просто нехтує», — підкреслюють в НАБУ.

Там також додають, що згаданий департамент надав власну оцінку законності процесуальних дій детективів у кримінальному провадженні.

«Хоча, за законом, це — компетенція прокурорів САП та ВАКС і вони визнали дії детективів законними. Однак, в ОГП зважили по-іншому й, у підсумку, відмовили НАБУ в екстрадиції особи, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину.

НАБУ категорично не погоджується з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, у зв’язку з чим 08.12.2020 скерувало дисциплінарну скаргу на дії його керівника», — наголосили у відомстві.

У НАБУ переконані, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «ВіЕйБі Банку».

Раніше в Офісі генпрокурора у відповідь на запит «Радіо Свобода» пояснили відмову НАБУ в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну Бахматюка наявністю «процесуальних порушень».

Офіс Генерального прокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції колишнього власника VAB Банку і власника агрохолдингу Укрлендфармінг Олега Бахматюка.

Згідно з документом, ОГП відмовився санкціонувати екстрадицію Бахматюка через «відсутність достатніх підстав» для запиту.

Бахматюка підозрюють у заволодінні 49 млн доларів (1,2 млрд грн) стабілізаційного кредиту, виданого VAB банку. За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення.

Також Бахматюка підозрюють, в тому, що він спільно з менеджментом VAB-банку організував фінансові операції з незаконно отриманими стабкредитом, спрямовані на маскування джерела їх походження та їх місцезнаходження.

28 травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Бахматюка під варту заочно, тим самим дозволивши Інтерполу почати його розшук,

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в розшук.

12.11.2020 Печерський райсуд м. Києва за клопотанням прокуратури наклав арешт на цілісні майнові комплекси, які належать ТОВ «Птахофабрика Київська» та знаходяться за адресами: м. Київ, Броварський проспект, 99 і Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна (перейменована на вул. Соборна), 37. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

“Заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше”, — йдеться в судовій ухвалі від 12.11.2020, яка була винесена в рамках кримінального провадження №12020000000001070 від 02.11.2020 (згодом уточнено, що йдеться про №12015220540002023 від 03.09.2015).

У судових матеріалах вказується, що ТОВ «Птахофабрика Київська» було підконтрольне Олегу Бахматюку, а нерухомість передана в заставу для НБУ як забезпечення боргів банку “Фінансова ініціатива” (теж належав О. Бахматюку) по рефінансуванню.

Нещодавно Державна виконавча служба намагалася продати ці активи на майданчику ДП “СЕТАМ”, але відповідна угода зірвалася на фоні того, що в т.ч. первинні покупці, які запропонували за ці лоти майже 1 млрд грн та при цьому могли мати зв’язки з О. Бахматюком, не сплатили кошти.

Так, в ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 12.11.2020 наводиться інформація/висновки слідчих, що “Олегом Бахматюком вчиняються дії по придбанню об`єктів нерухомості, що належать ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме їх цілісні майнові комплекси, через підконтрольні йому суб`єкти господарської діяльності та фізичних осіб, зокрема таких як ТОВ «КУА «Євротранс-Інвест», ТОВ «ФК «Фінгарант», ТОВ «Карпатська нафтова компанія», ТОВ «Альдаріс-груп», ТОВ «Лейн Груп»”.

Додамо, що 27.11.2020 ДП “СЕТАМ” повідомило, що 28.12.2020 знову плануються аукціони з продажу згаданих майнових комплексів площею 126 579,4 кв.м (за адресою м. Київ, Броварський проспект, 99) і площею 5773,7 кв.м (за адресою Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, 37).

Їх стартова ціна — 100,8 млн грн і 3,98 млн грн відповідно (на аукціонах 15.10.2020 було 126 млн грн і 4,97 млн грн).

Як писав Finbalance, 28.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи №910/628/20 про банкрутство ПрАТ «Компанія «Райз» (пов’язане з агрохолдингом “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка) прийняв заяву НБУ з кредиторськими вимогами до компанії-боржника на 2,07 млрд грн.

Раніше суд прийняв до розгляду заяву Укрексімбанку про визнання кредитором ПрАТ «Компанія „Райз“ на суму 3,99 млрд грн, заяву Ощадбанку — з вимогами на 1,5 млрд грн, заяву »Дойче Трасті Компані лімітед» — на 20,4 млрд грн, заяву Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів — на 1,9 млрд грн, заяву «Nibulon S.A.» — на 2,37 млрд грн, заяву ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Нива» — на 2,77 млрд грн, заяву ПрАТ “Райз-Максимко” — на 1,8 млрд грн тощо.

Провадження в справі про банкрутство ПрАТ «Компанія «Райз» було відкрите ухвалою суду від 26.02.2020 за ініціативою Альфа-Банку (як правонаступника Укрсоцбанку). Обсяг його кредиторських вимог, визнаних судом, — 202 млн грн.

Уповноважена особа акціонерів ПрАТ «Компанія «Райз» подавала апеляційну скаргу на вказану ухвалу Госпсуду м. Києва від 26.02.2020 з проханням скасувати цю ухвалу. Однак зрештою апеляційна скарга була відкликана, а 09.06.2020 Північний апеляційний госпсуд закрив відповідне апеляційне провадження.

12.10.2020 Госпсуд м. Києва в межах справи №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» визнав вимоги низки кредиторів, у т.ч.

— компанії “Дойче Трасті Кампані Лімітед” — на 18,77 млрд грн (4 черга);
— Укрексімбанку — на 3,1 млрд грн (забезпечені заставою);
— Ощадбанку — на 1,75 млрд грн (з яких 1,5 млрд грн — забезпечені заставою);
— “СП Кепітал Менеджмент, ЛЛС” (США) — 2,06 млрд грн (4 черга);
— Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів — 1,67 млрд грн (4 черга);
— Альфа-Банку — 156,7 млн грн (4 черга);
— Avonex Limated — 299 млн грн (4 черга);
— ТОВ “Фінансова компанія “Фінгарант” — 334 млн грн (з них 318,5 млн грн — 4 черга);
— ТОВ “Фінансова компанія “Монополіум фінанси” — 276,1 млн грн (4 черга);
— ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Нива” — 611,3 млн грн (4 черга).

Разом з тим, суд відмовився визнати частину вимог кредиторів, у т.ч. Укрексімбанку (на 822 млн грн), банку “Фінансова ініціатива” (на 54,4 млн грн), Експортно-імпортному банку Сполучених Штатів (на 68,9 млн грн).

ПрАТ «Райз-Максимко», як і ПрАТ «Компанія «Райз», пов`язане з «Укрлендфармінгом», який належить Олегу Бахматюку. Водночас у держреєстрі кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Райз-Максимко” і ПрАТ «Компанія «Райз» вказаний Ніколас Піацца (США).

За даними Секретаріату з фінансової реструктуризації, в 2018—2019 роках Ощадбанк реструктуризував заборгованість ПрАТ “Райз — Максимко”. У переліку пов’язаних осіб підприємства фігурували в т.ч. компанії “Укрлендфармінг плс”, ПАТ «Компанія «Райз», ПАТ «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Імперово Фудз» тощо. Як повідомлялося, йшлося про реструктуризацію зобов’язань на 4,4 млрд грн.

У листопаді 2019 року група міжнародних кредиторів холдингів «Укрлендфармінг» і «Авангард» (теж належить Олегу Бахматюку) заявляла, що загальна сума тіла боргових зобов`язань групи ULF становить близько $1,65 млрд і складається з близько $1,25 млрд боргових зобов`язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн — перед українськими банками (зокрема державними Укрексімбанком, Ощадбанком). У свою чергу борг перед міжнародними кредиторами складається з близько $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими й американськими банками (та їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).

07.10.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/13550/20 про банкрутство ТОВ «Станіславська торгова компанія”, а також визнав вимоги ініціюючого кредитора — інвестфонду “Фавор” — на 1,19 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, інвестфонд “Фавор” викупив відповідні права вимоги у фінкомпанії “Авістар”, яка в свою чергу придбала їх у Фонду гарантування (первинним кредитором був ВіЕйБі Банк, який на ліквідації).

За даними держреєстру, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Станіславська торгова компанія» є Олег Бахматюк, а інвестфонду “Фавор” — Оксана Козачок і Юрій Костробій (був членом наглядової ради Укрексімбанку).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Станіславська торгова компанія» було майновим поручителем ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню, залученому в НБУ.

09.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи про банкрутство ТОВ «Станіславська торгова компанія” частково задовольнив клопотання інвестфонду “Фавор” і зупинив усі виконавчі провадження щодо боржника, а також зупинив реалізацію будь-якого рухомого та нерухомого майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», що здійснюється держпідприємством “СЕТАМ”, у т.ч.

— зупинив публічні торги з продажу торгово-офісного комплексу, загальною площею 1685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 62, загальною початковою ціною 13,3 млн грн, лот №444357, провадження №60731484 (стягувач — НБУ);

— зупинив публічні торги з продажу цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загальною площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, загальною початковою ціною 41 млн грн, лот №445816, провадження №61409886 (стягувач — НБУ).

22.10.2020 Північний апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НБУ на ухвалу Госпсуду м.Києва від 09.10.2020.

30.09.2020 Госпсуд Львівської області задовольнив позов НБУ до ТОВ “Юрок Плюс” (в справі №914/569/18) та в рамках часткового погашення заборгованості банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню вирішив стягнути з відповідача на користь позивача предмети іпотеки — чотири будівлі (площею 780 кв.м., 1363,5 кв.м., 1610,7 кв.м., 7417 кв.м.), які розташовані за адресою м. Львів, вул. Жовківська, 63.

Суд встановив спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Юрок Плюс” вказаний Олег Бахматюк.

Раніше Нацбанк наводив інформацію про поруку О. Бахматюка по зобов’язанням ВіЕйБі Банку на 4,55 млрд грн, а по зобов’язанням банку “Фінансова ініціатива” — на 4 млрд грн. За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансу становив 10,6 млрд грн.

ФГВФО повідомляв, що ВіЕйБі Банк в березні-2020 погасив борги перед НБУ на 2,05 млрд грн.

НБУ подав низку позовів до О. Бахматюка про стягнення з нього як поручителя заборгованості по рефінансу.

У 2019 році Нацбанк заявляв про борги структур О. Бахматюка перед НБУ, ФГВФО, держбанками на 29,3 млрд грн. Власник агрохолдингу «Укрлендфармінг» називав цю інформацію маніпуляцією.

17.06.2020 Верховний Суд відхилив касаційні скарги НБУ і ФГВФО та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №826/11415/16, якими на вимогу власника банку “Фінансова ініціатива” — ТОВ «Інвест-Сервіс» — було скасовано постанову НБУ про визнання вказаного банку неплатоспроможним. Олег Бахматюк, який був кінцевим бенефіціаром “Фінансової ініціативи”, публічно заявив про намір судитися з державою за компенсацію.

25.08.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/12542/20 за позовом Олега Бахматюка до НБУ про розірвання договору поруки.

“Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались станом на день укладення договору поруки №12/09/6/п від 04.06.2014 та протиправними діями відповідача”, — йшлося в ухвалі суду.

Згідно з судовими матеріалами, вказаний договір поруки може стосуватися рефінансування НБУ для банку “Фінансова ініціатива” на 2 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, 25.09.2015 Печерський райсуд м. Києва в рамках справи №344/1754/15-ц задовольнив заяву НБУ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно О. Бахматюка, в т.ч. на його грошові кошти, в загальному розмірі 1,22 млрд грн.

Надалі НБУ в судах намагався оскаржити дії/бездіяльність держвиконавців щодо виконання вказаної ухвали.

29.07.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала закриття кримінального провадження щодо можливого заволодіння 1,2 млрд млрд рефінансу, виданого Нацбанком для ВіЕйБі Банку.

У листопаді О. Бахматюк публічно заявив, що якби йому встановили заставу в сумі 5-10 млн грн (а не вимагали заставу 1,2 млрд грн), він був би готовий повернутися в Україну з-за кордону, щоб перебуваючи в Україні, захищатися від звинувачень, які йому висувають правоохоронці.

При цьому НАБУ публічно заявило (висловило думку), що Офіс генпрокурора двічі безпідставно відмовився направити документи на екстрадицію колишнього бенефіціара ВіЕйБі Банку.

Раніше ФГВФО заявляв, що неодноразово отримував від О. Бахматюка звернення з пропозицією провести переговори з врегулювання заборгованості по кредитних портфелях ВіЕйБі Банку та банку «Фінансова ініціатива» перед Фондом і НБУ (як зазначалося, зокрема, в жовтні 2019 року була пропозиція про погашення 8 млрд грн впродовж 7 років).

У Меморандумі з МВФ влада України взяла зобов’язання до кінця жовтня 2020 року внести зміни в закон про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

Цитата з Меморандуму: “Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.

Крім того, ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).

Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві”.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут заявляла, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу. За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Агентство Kroll виявило схему, як ексвласник Приватбанку Ігор Коломойський разом із братами Суркісами виводив кошти з Приватбанку під час націоналізації.

Про це пише американське видання Chicago morning star , яке опублікувало фрагмент розслідування агентства Kroll, повідомляє БанкІск.

Зазначається, що у 2008—2010 роках низка компаній, пов’язаних із Приватбанку, отримали від кіпрської філії банку позики на загальну суму 361 млн доларів.

«Позики на загальну суму 361 мільйон доларів США були згруповані частинами, в рамках яких позики видавалися з різницею у кілька хвилин, відразу після чого вони були спрямовані через мережу транзакцій між рахунками пов’язаних компаній, у яких немає очевидної комерційної мети», — йдеться у розслідуванні.

За версією Kroll, далі ці кошти були депоновані в Приватбанку на термін до двох років, після чого їх перерахували на депозитні рахунки шести компаній, зареєстрованих в юрисдикції Британських Віргінських островів в один і той же день і за однією і тією ж адресою.

Зокрема, йдеться про офшорні компанії Sofinam Investments LLP, Lumil Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP і Tamplemon Investments LLP.

Kroll cтверджує, що всі 6 депозитних рахунків ведуть до братів Суркісів — партнерів Коломойського.

Ці шість власників рахунків становили близько 80% від загальної суми, внесеної в заставу на депозитах на Кіпрі, на загальну суму 245 мільйонів доларів. Відсотки, отримані по депозитах, були значно вищі, ніж відсотки за кредитами», — вказує Kroll.

Підкреслюється, що позики, які були видані і які були спрямовані на рахунки вкладників, наразі погашені, але джерело коштів, за якими вони були погашені, ще не до кінця зрозуміле, «оскільки в ньому задіяно кілька рівнів переробки кредитів».

Зазначається, що за цією схемою з Приватбанку було виведено близько 150 млн доларів, включаючи кредитні кошти і відсотки. Згідно зі звітом Kroll, ці кошти були переведені на низку рахунків у Банку Кіпру.

Розслідування Kroll проводилось у 2016—2017 роках.

Операція bail-in щодо Приватбанку – примусова конвертація депозитів у нові акції банку, які були випущені в грудні 2016 року під час націоналізації банку, а потім зрештою з усіма «старими» акціями банку (загалом – 100%) були викуплені державою (в особі Мінфіну) за 1 грн.

5 червня Велика палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу Національного банку, Кабінету міністрів і Приватбанку і визнала дійсним договір обміну коштів Суркісів у банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), які пізніше були викуплені державою за 1 грн.

Рішенням НБУ в 2016 році Суркіси були визнані інсайдерами Приватбанку. НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Коломойський – акціонери телеканалу «1+1», що свідчить про зв’язок Суркісів з Приватбанком.

У Ігоря Суркіса в Приватбанку на рахунку був 151 млн грн, у Поліни Ковалик (дружини Григорія Суркіса) – 514,1 млн грн, у Григорія Суркіса – 163,1 млн грн, Марини Суркіс (дочка Ігоря Суркіса) – 174,5 млн грн, Рахміля Суркіса (батько братів Суркісів) – 44,8 млн грн.

Сім’я Суркісів домагається в українських судах скасування рішення про визнання їх пов’язаними з банком особами.

Конфликту между двумя совладельцами киевского торгового центра Sky Mall – украинским бизнесменом Андреем Адамовским и эстонским предпринимателем Хилларом Тедером – уже 10 лет. Казалось бы, об этом уже все знают всё. Но этот конфликт вошел в новую фазу.

Украинский бизнесмен устал от этой тяжбы и, несмотря на предыдущий негативный опыт отношений с эстонским коллегой, он все еще предлагает заключить мировое соглашение.

Но, кроме этого, Адамовский попытался донести до общественности одну интересную мысль, суть которой состоит в том, что если перед нами так называемый западный инвестор, то это вовсе не значит, что он цивилизованный.

Уже далеко не новость, что в Эстонии Тедер стал фигурантом скандала и судебного разбирательства в связи с коррупцией в мэрии Таллина: эстонский инвестор по этому делу был признан виновным, хотя и не сел за решетку.

В нашем распоряжении оказалось судебное решение, которое показывает, к каким методам прибегает Тедер, решая свои бизнес-интересы. И это дело достойно внимания уже хотя бы потому, что случись оно в Украине, скандал был бы куда большего масштаба, как и его последствия.

Образно говоря, судя по материалам суда Эстонии и по его делам в Украине, Тедер – типичный «решала-рецидивист».

Услуга за услугу

Чуть более года назад, 18 июня 2019 года Хиллар Тедер Постановлением Харьюского уездного суда в городе Таллин по делу 1-16-10503 был признан виновным в даче взятки мэру Таллина. Согласно решению суда, Тедер заплатил государству 200 тыс евро в виде наказания. И все выглядит так, что он еще легко отделался, так как был в одном шаге от получения 5-летнего тюремного срока.

Согласно материалам суда, Тедер дал взятку мэру Таллина и по совместительству основателю и лидеру Эстонской центристской партии Эдгару Сависаару. Зачем и как?

Жена Тедера Наталие является членом правления и владельцем компании Promptus Capital. Компания владеет недвижимостью в Таллине площадью 3585 кв м, которое представляет собой что-то вроде технических помещений и выглядит буквально как сарай. Супруги Тедер захотели обменять эту недвижимость на аналогичную. Участок земли и тоже не очень выдающиеся строения, которые они облюбовали, находятся практически рядом, и их площадь меньше – всего 2697 кв м. И эта недвижимость принадлежала Таллину.

Может показаться странным, что Тедер занялся такой мелкой недвижимостью, поскольку он известен тем, что владеет помещениями в десятки тысяч квадратных метров. Но, как следует из судебных материалов, семейство Тедеров не делало это просто так – городская недвижимость очень хорошо подходила для строительства курортных залов, теннисных кортов и тому подобного.

Но Тедер не пошел формальным и законным путем, чтобы добиться желаемого.

15 января 2015 года встретились финансовый секретарь Центристской партии Эстонии и председатель Таллинского городского собрания Калев Калло и Хиллар Тедер. Именно на этой встрече между ними состоялся разговор о том, что Калло может выступить посредником между бизнесменом и мэром Таллина, чтобы городские власти без проблем решили дело об обмене недвижимостью. Калло сказал, что поговорит об этом с Сависааром, но за это Тедер должен будет оказать некую услуг Центристской партии.

Уже на следующий день Калло и мэр в Таллина встретились в кабинете мэра. В материалах суда есть аудио-записи их разговора, на которых слышно, как Калло убеждает Сависаара отдать Тедеру городскую недвижимость в обмен на деньги, которых партии очень не хватало для проведения предвыборной рекламной кампании. Мэр согласился поговорить с Тедером.

Их встреча состоялась также в кабинете мэра 19 января. Сависаар жаловался на нехватку денег на выборы и просил Тедера помочь. Тедер, в свою очередь, тоже жаловался на нехватку денег, но обещал подумать, чем он сможет помочь партии. И это выглядело несколько странно, потому как на тот момент эстонские деловые СМИ оценивали состояние Тедера в 1 миллиард эстонских крон или в 50-60 миллионов евро. Тем более это удивительно, если знать, сколько же именно денег просили у Тедера.

На этой встрече все трое придумали схему передачи взятки за решение вопроса с обменом недвижимости: Тедеру предложили выдать фиктивный заем компании Midfield во главе с давним рекламистом Центристской партии Пааво Петтаем.

Также Калло договорился с двумя вице-мэрами о том, чтобы они помогли обмену недвижимости с Тедером.

Несмотря на то, что Тедер говорил о сложностях с деньгами, вскоре после встречи с мэром Таллина он поручил компании Retail Real Estate, которой руководит его сын Рауно, перечислить на счет Midfield деньги двумя траншами. И оказалось, что речь тут вовсе не шла о каких-то баснословных суммах: первый транш составил 200 тысяч евро, а второй – 75 тысяч. Кстати, мэр не брезговал и более мелкими подношениями ради решения вопросов других «ходоков»: ему оплачивали перелет и отдых в Испании с предоставлением личного автомобиля с водителем.

Петтай получил на счета своей компании деньги 31 января 2015 года, а уже 1 февраля вернул свой долг другой компании, за свои услуги взял себе наличными 10,7 тыс. евро, а оставшимися деньгами начал платить за рекламу партии на ТВ и в других СМИ.

Попался на мелочи

Тедер, который был уверен, что все это останется в секрете, стал жертвой то ли незнания законов мэром Таллина и руководством Центристской партии, то ли слепой веры в их безнаказанность. Однако выяснилось, что по законам Эстонии такое финансирование рекламной кампании партий запрещено. Партии могу брать займы только в кредитных учреждениях, а фирма сына Тедера таковой не являлась.

Изначально защитники обвиняемых пытались отделить эту ссуду от решения по поводу обмена недвижимости, мол, заем на рекламную компанию партии – это одно, а недвижимость – это другое. Тем не менее, суд установил, что эти эпизоды связаны и заем является взяткой. Тедер вынужден был признать, что не дай он денег партии, он не получил бы городскую недвижимость, и пошел он на это вполне осознанно.

Во время расследования по этому делу в квартире Тедера прошел унизительный обыск. И под конец судебного процесса он полностью признал свою вину. Он сотрудничал со следствием и дал слово выплатить штраф, лишь бы его не посадили.

К счастью для Тедера, гуманный суд Эстонии постановил, что на момент совершения преступления бизнесмен не был должностным лицом и к нему не было никакого общественного интереса. Как это ни странно прозвучит, но его вина была признана незначительной, иначе он получил бы 5 лет тюрьмы.

«Хиллар Тедер сделал соответствующие выводы, — сказано в решении суда. — Достаточно эффективная реакция со стороны государства на совершение преступлений направит Тедера по оценке прокуратуры на путь дальнейшего законопослушного поведения».

Да, в это трудно поверить, но эстонский суд оказался действительно очень гуманным. И даже прокуратура почему-то не стала настаивать на более суровом наказании.

Повезло и Сависаару – уголовное производство против него было прекращено по состояния здоровья мэра (ему уже 70 лет). По этой же причине его не посадили в тюрьму.

Но, тем не менее, Тедер был признан виновным и выплатил 200 тыс. евро. И если он еще хотя бы один раз попадется в руки правосудия, деньгами он уже не откупится.

Антон Чижов, Национальное бюро расследований Украины