Під час практики студенти безпосередньо ознайомилися зі специфікою роботи архівістів, зокрема з особливостями формування, збереження та опрацювання архівних фондів.
Практиканти долучилися до виконання низки важливих практичних завдань:
– комплектування фондів Архіву сучасною документацією з особового складу, а також матеріалами Ректорату початку 2000-х рр.;
– описування наказів ректора, а також наповнення баз даних інформацією про студентів Університету 1980-х рр.;
– цифровізації фотодокументів: студенти оцифровували світлини з особових фондів та тематичні фотоальбоми для проєкту «Цифровий фотоархів»;
– обліку особової документації й карток працівників за 1950-ті та 1990-ті рр.;
– підготовки інформаційних довідок на основі опрацьованих архівних справ;
– опрацювання та розчитування рукописних автобіографій для біографічного проєкту «Життєписи».
Практика дала змогу студентам-історикам закріпити теоретичні знання, здобути цінні навички роботи з першоджерелами та зробити свій внесок у збереження й цифровізацію історичної спадщини Університету.
– Вероніка Вус: «Штатний розпис та кафедральна структура Львівського університету 1944–1945 рр.: особливості архівної реконструкції»;
– Елла Ярошенко: «Методика реконструкції персонального складу студентів Львівського університету 1939–1941 рр.: від архівного джерела до біографічного покажчика»;
– Денис Будай: «Еволюція складу та структури документів особової справи студента: порівняльно-джерелознавчий аналіз (на матеріалах Архіву Львівського університету)».
Науковий керівник – завідувач Архіву Університету, доцент Кафедри бібліотекознавства і бібліографії Василь Герун.
Доповідь Вероніки Вус стала апробацією проміжних результатів дослідження, метою якого є створення персонального покажчика працівників Університету 1944–1945 рр. Авторка проаналізувала джерельну базу (накази ректора, особові справи, іншу документацію тогочасного діловодства), окреслила методику архівної реконструкції списку штату (виявлення і атрибуція відомостей, верифікація осіб, структурування даних за факультетами й кафедрами) та історичний контекст (плинність кадрів, післявоєнна інституційна реорганізація Університету).
Елла Ярошенко зосередила увагу на трансформації архівного документа у біографічний факт. На прикладі документів студентів спеціальності "українська філологія" 1939–1941 рр. авторка запропонувала методику, яка дозволяє провести реконструкцію складу студентів за умови суперечливих даних у польськомовних та радянських джерелах. Період 1939–1941 рр. – час значних змін в архівних традиціях й функціонуванні університету, тож пошук біографічних даних проводиться на основі розрізнених матеріалів. Авторка проаналізувала особливість джерельної евристики і вибір критеріїв для складання біограм студентів.
Денис Будай представив порівняльний аналіз еволюції особової справи студента від 1940-их рр. до 2010-их рр. Автор простежив, як особова справа трансформувалася, маючи елементи політичного нагляду у радянський період, до сучасного пакету адміністративно-облікової документації. У доповіді розкрито інформаційне значення особових справ та проаналізовано джерелознавчі питання: мову діловодства, бланки документів, вплив цифровізації, інші питання документування.
Критичний аналіз джерел, проведений учасниками Студентського наукового гуртка, сприятиме розбудові науково-довідкового апарату Архіву та майбутнім дослідженням історії Університету.
У доповіді було детально розглянуто такі питання:
– Нормативно-правові засади: статус, завдання та компетенції архівів органів місцевого самоврядування;
– Практичні аспекти: особливості комплектування Міського архіву та методика проведення експертизи цінності документів, що надходять від установ та організацій міста; специфіка виконання майнових, тематичних, біографічних та інших запитів;
– Виклики сучасності: трансформація архівної справи в умовах електронного врядування, впровадження міжнародних стандартів архівування та захисту інформації, а також стратегії збереження документальної спадщини в умовах обмежених ресурсів.
Учасники гуртка отримали змогу ознайомитися з юридичними й практичними аспектами управління сучасними документаційними процесами на муніципальному рівні. Організатори та студенти висловлюють щиру вдячність п. Ірині Антоняк за ґрунтовну доповідь та можливість перейняти унікальний професійний досвід.
Студенти дізналися про унікальні колекції ЦДІАЛ, склад та структуру фондів, які є фундаментом для вивчення історії України та Центрально-Східної Європи. У доповіді детально охарактеризовано ключові аспекти діяльності історичного архіву: збереження та реставрацію документів, що налічують сотні років, масштабні процеси оцифрування фондів, видавничі та дослідницькі проєкти архіву (з історії міст, дослідження метрик, ін.), оновлення архівних описів.
Обговорено також технологічні новинки в архівній методиці (зокрема, використанням штучного інтелекту для розпізнавання давніх текстів), практичні навички, необхідні для роботи з палеографічними джерелами.
Дякуємо пані Богдані Петришак за змістовну професійну розмову та натхнення для молодих дослідників!
До наповнення цифрової бази даних долучилися студенти Кафедри класичної філології. У межах архівної практики, що проходила 19-30 січня 2026 року, майбутні фахівці опрацьовували біографічні документи та допомагали у створенні систематизованого реєстру працівників кафедри середини XX століття.
На сайті Архіву представлено автобіографії з особових справ таких знаних науковців й викладачів: Миколи Байрака, Михайла Білика, Едмунда Булянди, Павла Венгловського, Володимира Волошанського, Ришарда Ґаншинця, Маріана Ґоліаса, Йосипа Дідика, Степана Заяця, Йосипа Кобіва, Олексія Ковбуза, Івана Копача, Єжи Мантойфеля, Юрія Мушака, Василя Пастущина, Станіслава Пільха, Генриха Розенштрауха, Євгенії Скоробогатої, Михайла Соневицького, Еміліана Ступінського, Еміля Уріха, Тараса Франка, Миколи Щербанського.
Документальну базу доповнює добірка архівних світлин, які розміщені у цифровому архіві.
Упродовж двотижневого терміну студенти досліджували організаційні засади діяльності Архіву, успішно інтегрувавшись у його виробничі процеси. Програма практики охоплювала ключові аспекти архівної роботи.
Основні завдання, які виконували студенти:
– Створення цифрового фонду: оцифрування архівних справ особового складу 1950–1960-х рр. та світлин із приватних збірок для поповнення колекцій Архіву.
– Забезпечення збереженості та обліку: участь у процесах комплектування, звірка наявності справ, систематизація та коректне розміщення документів у сховищах, ведення облікових форм.
– Формування науково-довідкового апарату: складання внутрішніх описів до справ та наповнення тематичних баз даних.
– Інформаційна діяльність: проведення пошуку документів у фондах та підготовка проєктів архівних довідок.
Особливий інтерес у майбутніх фахівців викликала безпосередня робота з документальними масивами 1940–1950-х років. Опрацювання документів різних хронологічних періодів дозволило студентам проаналізувати генезис архівної справи, значення нових технологій у збереженні документальної спадщини.
Окрім технічних навичок, першокурсники ознайомилися зі структурою та специфікою функціонування архівного підрозділу в системі вищої освіти, а також нормативними вимогами до збереження джерельної бази з історії науки та освіти.
Нещодавно було записано спогади географині, громадської діячки Ірини Степанівни Кравчук. Ірина Степанівна поділилася розповідями про своє навчання на Географічному факультеті протягом 1955–1960 рр. Зокрема, згадала про своїх тогочасних викладачів, основні дисципліни, методику їхнього викладання, навчальні практики студентів-географів, діяльність студентського наукового гуртка тих років.
Ці матеріали готуються до публікації в межах проєкту. Наразі на сайті «Усної історії Львівського університету» вже доступна перша частина запису – «Про батьків, дитинство і навчання у повоєнному Львові».
Під час практики майбутні філологи ознайомилися зі специфікою архівної справи: від технологій зберігання документів до тонкощів їхнього наукового опису. У центрі уваги опинилися особові документи: справи викладачів Кафедри української мови 1940–1980-их років й матеріали перших вступників Філологічного факультету 1939-1940 рр. – пласт історії, що потребує дбайливого опрацювання.
Студенти провели науково-архівне опрацювання матеріалів з історії Кафедри української мови:
- уклали внутрішні описи справ викладачів,
- зібрали дані для покажчика студентів Філологічного факультету 1940-их рр.,
- уклали біографічні довідки для бази даних про працівників Кафедри української мови другої половини ХХ століття,
- долучитися до проєкту Архіву "Життєписи" – провели археографічну передачу тексту автобіографій відомих мовознавців, професорів Львівського університету, зокрема, Петра Коструби, Івана Ковалика, Юліана Редька, Івана Петличного. Тексти невдовзі будуть розміщені на сторінці проєкту.
Підготував Іван Новачок
]]>
У жовтні 2025 р. відбулися вступні засідання Студентського наукового гуртка з архівознавства Кафедри бібліотекознавства і бібліографії Факультету культури і мистецтв, який організований на базі кафедри та Архіву Львівського університету.
23 жовтня керівник Архіву Василь Герун презентував учасникам основні напрямки роботи і проєкти університетського архіву. 30 жовтня відбувся семінар "Актуальні проблеми архівознавчих досліджень".
Учасники гуртка відповідно до своїх наукових зацікавлень працюватимуть над тематикою:
- Організація та дослідження особових архівних фондів професорів Львівського університету, особливості формування персональних збірок і колекцій (Даніїла Дмитрів, Анастасія Ковалишин, Ольга Мацюк, Кароліна Осовська);
- Проблеми ініціативного комплектування та документування сучасних подій в архівних установах (Анастасія Пікалюк);
- Технології створення електронних архівів та цифрового зберігання спадщини (Віталій Мельникович);
- Опрацювання джерел до історії Львівського університету, біографій студентів та працівників середини ХХ ст. (Анжеліка Блохіна, Вероніка Вус, Софія Ліскова, Елла Ярошенко).
Метою роботи гуртка є залучення студентів до наукових досліджень з актуальних питань теорії, методики й практики архівної справи, обговорення нових архівознавчих досліджень, застосування сучасних технологій і закордонного досвіду в архівах, популяризація архівної справи.
Вступне засідання 8 жовтня 2025 р. було присвячене питанням про формат і план роботи гуртка у 2025/26 н. р. Заплановані практичні завдання для студентів в Архіві Університету для набуття навичок роботи з архівознавчими джерелами, доповіді запрошених фахівців з архівної справи. Студентам буде запропоновано провести своє дослідження на основі інформаційних ресурсів Архіву Львівського університету. Учасниками гуртка є студенти І і ІІ курсів спеціальності "Інформаційна діяльність, бібліотечна та архівна справа". Долучитись до його роботи можуть також студенти Університету інших спеціальностей, які прагнуть поглибити свої знання про архіви.
]]>Проєкт у 2018–2024 рр. виконували фахівці з кількох дослідницьких центрів Польщі та України, наукові інтереси яких стосуються історії Львівського університету. Інституційними учасниками проєкту були Вроцлавський університет (разом з Бібліотекою Вроцлавського університету та Архівом Вроцлавського університету), Львівський національний університет імені Івана Франка (разом з Архівом Львівського національного університету імені Івана Франка) та Державний архів Львівської області.
Проєкт містить дві складові: документальну – організовано цифровий архів на основі фондів Державного архіву Львівської області та Архіву Львівського університету, та наукову – підготовлено тритомну монографію про історію гуманітарних наук, досягнення львівських науковців, розвиток наукових шкіл. Матеріали доступні на сайті – "Львівська колекція".
В рамках проєкту в Архіві Львівського університету оцифровано 711 особових справ працівників університету 1939–1941 рр., проведено їхнє впорядкування, описування, а також складено інвентар справ, який доступний за посиланням, де також можна переглянути скановані документи.
