Документ визначає загальні засади співробітництва сторін у сферах оцінки відповідності, сертифікації систем менеджменту, проведення аудитів, оцінювання підприємств, професійної підготовки фахівців, розвитку освітніх проєктів та реалізації спільних ініціатив.

Меморандум також передбачає обмін професійним досвідом та інформацією, розвиток партнерських відносин і опрацювання нових напрямів співпраці, які сприятимуть підвищенню якості послуг, розвитку компетентності фахівців та впровадженню сучасних практик оцінки відповідності.

Для БМС підписання меморандуму є ще одним кроком до розширення професійної взаємодії з провідними державними та галузевими організаціями. Об’єднання експертизи сторін створює підґрунтя для реалізації спільних проєктів, спрямованих на підтримку українських підприємств, розвиток культури якості та поширення міжнародних підходів у сфері сертифікації й технічного регулювання.

На фото — керівник ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» та директор ТОВ «Бюро Міжнародної Сертифікації» Євгеній Колєсніков під час підписання Меморандуму про співробітництво.

The post БМС та Регістр судноплавства України підписали меморандум про співробітництво first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

Упродовж січня–червня навчання пройшли 928 слухачів, а найбільший інтерес викликали курси за стандартами AQAP 2110 та AQAP 2310. Вони об’єднали 479 слухачів, тобто понад половину від загальної кількості.

Такий результат є закономірним. В умовах повномасштабної війни українські підприємства ОПК працюють у середовищі підвищених вимог до якості, надійності та відповідальності за результат. Водночас дедалі актуальнішою стає підготовка до роботи за підходами НАТО, зокрема у частині забезпечення якості оборонної продукції.

Саме тому знання вимог AQAP сьогодні є не формальністю, а практичним інструментом для підприємств, які виконують або планують виконувати оборонні замовлення.

До п’ятірки найпопулярніших також увійшли:

🔹  ISO 9001 — 137 слухачів;
🔹  ISO 37301 — 96;
🔹 ISO 27001 — 75;
🔹  ISO 14001 — 20.

Загалом на платформі SIC Academy доступні курси за понад 15 міжнародними стандартами, що охоплюють різні напрями сучасних систем менеджменту.

Статистика охоплює лише слухачів, які пройшли навчання, організоване БМС на платформі SIC Academy у січні–червні 2026 року.

The post 928 слухачів. Найпопулярніший напрям — AQAP first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

Програма побудована послідовно: перед вивченням AQAP 2310 слухачі проходять модулі з ISO 9001 та AQAP 2110, щоб сформувати базове розуміння системи управління якістю та контрактної логіки НАТО.

Далі курс переходить до головного фокусу — AQAP 2310 як стандарту, що спирається на AS/EN 9100.

У цьому блоці слухачі побачать, що AQAP 2310 — це не просто “складніша версія” AQAP 2110. Він переносить у виконання оборонного контракту авіаційно-космічну дисципліну AS/EN 9100: керованість конфігурації, операційні ризики, безпеку продукції, FAI / First Article Inspection — перевірку першого виробу, спеціальні процеси, FOD / Foreign Object Debris — запобігання потраплянню сторонніх предметів у продукцію, контроль виробничого ПЗ, оснащення та ключових характеристик.

Окрему увагу в курсі приділено практичним питанням:

• як управління конфігурацією має працювати як реальний процес, а не лише як розділ у Плані якості;
• як операційні ризики переходять із реєстру в QP, контрольні плани, інструкції та записи;
• як Product Safety — безпека продукції — пов’язується з вимогами, ризиками, виробництвом, контролем і післяпоставковою інформацією;
• коли потрібна FAI / перевірка першого виробу та чому вона підтверджує не лише перший виріб, а й здатність процесу;
• як керувати спеціальними процесами, результат яких неможливо повністю підтвердити фінальним контролем;
• як запобігати FOD / Foreign Object Debris — потраплянню сторонніх предметів у продукцію — і працювати з ризиком контрафактних матеріалів; як контролювати виробниче обладнання, оснащення, програми та зміни;
• як простежувати критичні / ключові характеристики від вимоги до доказу відповідності.

Курс містить практичні кейси, перевірочні завдання та тестовий блок, щоб слухачі не лише ознайомилися з вимогами, а й побачили, як вони застосовуються у виробничих ситуаціях.
Мета курсу — допомогти підприємствам зрозуміти, що готовність до AQAP 2310 означає не просто наявність документів, а здатність довести авіаційно-космічний рівень керованості всього, що може вплинути на відповідність і безпеку продукції.

Курс уже доступний на платформі SIC Academy.

За деталями щодо програми, умов участі та реєстрації звертайтеся до команди SIC Academy:
+380 67 692 9691
edu@sic-global.com

The post SIC Academy завершила розроблення нового навчального курсу, присвяченого AQAP 2310 first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

Саме тому роль представника з якості на підприємствах ОПК має особливе значення.

Відповідно до AQAP 2110, на підприємстві має бути визначений представник з якості з необхідними повноваженнями та організаційною свободою для забезпечення виконання вимог контракту.

ТОВ «Бюро Міжнародної Сертифікації» запрошує підприємства оборонно-промислового комплексу до проходження нового практичного навчального курсу SIC Academy:

«Представник з якості на підприємствах оборонно-промислового комплексу»

Курс розроблений SIC Academy, складається з 5 навчальних модулів і веде слухача послідовним маршрутом:

Роль → Система → Вимоги AQAP → Впровадження → Докази відповідності

У програмі курсу:

🔹 роль представника з якості на підприємстві ОПК;
🔹 вимоги ISO 9001 як основа системи менеджменту якості;
🔹 вимоги AQAP 2110 у контексті оборонного контракту;
🔹 впровадження AQAP 2110 на підприємстві;
🔹 підготовка та застосування Плану якості;
🔹 управління ризиками, змінами, постачальниками, невідповідностями та рекламаціями;
🔹 формування наскрізного ланцюга доказів щодо конкретного замовлення, партії або одиниці продукції.

Практична цінність курсу

Після проходження курсу слухачі зможуть:

🔸 розуміти роль представника з якості у системі управління підприємством ОПК;
🔸 орієнтуватися у вимогах ISO 9001 та AQAP 2110;
🔸 визначати процеси СМЯ, що впливають на якість продукції;
🔸 працювати з картою відповідності AQAP 2110;
🔸 розуміти структуру та призначення Плану якості;
🔸 координувати роботу з ризиками, змінами, невідповідностями та рекламаціями;
🔸 бути готовими до взаємодії із замовником, представниками державного гарантування якості та зовнішніми аудиторами з питань підтвердження відповідності.

До курсу включено практичні матеріали:
📄 карта відповідності вимог AQAP 2110;
📄 форма Плану якості з інструкцією щодо заповнення;
📄 практичні приклади, кейси та питання для самоперевірки.

Формат навчання: дистанційний
За результатами проходження курсу: сертифікат

Якість в оборонному замовленні має бути не лише задекларована — вона має бути доведена.

📩 Для участі у курсі або отримання додаткової інформації звертайтеся до ТОВ «Бюро Міжнародної Сертифікації».

The post Практичний курс з якості для підприємств ОПК first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

ISO 19011 належить до тих документів, які безпосередньо впливають на щоденну аудиторську практику. Він задає загальну логіку аудиту — від управління програмою та формування аудиторської групи до оцінювання результатів і подальших дій за підсумками перевірки.

Оновлення ISO 19011 відображає зміни, які вже стали частиною сучасних аудитів: дистанційні формати, цифрові інструменти, віртуальні локації, ризик-орієнтований підхід, а також підвищені очікування до компетентності аудиторів.

Для організацій, які впровадили або підтримують системи менеджменту за ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001, ISO/IEC 27001 та іншими стандартами, нова редакція ISO 19011 — це привід переглянути власні програми внутрішніх аудитів, критерії компетентності аудиторів і підходи до аналізу результатів.

Водночас ISO 19011 важливий не лише для внутрішніх аудитів. Його настанови також використовуються у практиці зовнішніх аудитів систем менеджменту — як орієнтир для планування, проведення, документування та забезпечення послідовності аудиторського процесу з урахуванням вимог ISO/IEC 17021-1.

Незалежно від того, йдеться про внутрішній чи зовнішній аудит, його цінність визначається не лише якістю звіту, а й тим, що організація отримує після нього.

Сильний аудит не завершується звітом. Він залишає організації краще розуміння власних процесів, ризиків і рішень, які справді можуть змінити систему на краще.

The post ISO 19011:2026: актуалізовані настанови для аудиту систем менеджменту first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

Якщо ще кілька років тому система екологічного менеджменту у багатьох асоціювалася переважно з відходами, викидами, дозволами та перевірками, то сьогодні очікування від бізнесу значно ширші. Від компаній уже очікують не лише контролю екологічних аспектів, а й уміння працювати в умовах зміни клімату, дефіциту ресурсів, нестабільних ланцюгів постачання та зростаючої уваги суспільства до екологічної відповідальності.

Нова редакція ISO 14001:2026 добре показує, як змінюється сам підхід до екологічного менеджменту. Вона не руйнує попередню модель екологічного менеджменту, але робить її більш сучасною, практичною та пов’язаною з реальними викликами бізнесу.

Під час підготовки цього матеріалу було проаналізовано ISO 14001:2026 та проведено порівняння з попередньою редакцією ISO 14001:2015. І хоча структура стандарту загалом залишилася знайомою, низка змін добре демонструє, як екологічний менеджмент поступово інтегрується у стратегічне управління бізнесом.

ISO 14001 уже не лише про «екологію підприємства»

Редакція 2015 року свого часу стала дуже важливим оновленням. Саме тоді у стандарті з’явилися:

• аналіз контексту організації;
• ризик-орієнтований підхід;
• врахування потреб зацікавлених сторін;
• оцінювання життєвого циклу продукції та послуг.

Але на практиці багато компаній усе ж впроваджували ці вимоги доволі формально. Контекст організації часто обмежувався кількома загальними абзацами, ризики — типовими екологічними ситуаціями, а життєвий цикл продукції згадувався лише для відповідності вимогам стандарту.

ISO 14001:2026 виглядає значно практичнішим і ближчим до сучасних викликів бізнесу.

У новій редакції прямо згадуються:

• зміна клімату;
• біорізноманіття;
• стан екосистем;
• дефіцит природних ресурсів;
• деградація довкілля.

І це вже не просто слова у вступі. Ці теми інтегруються у вимоги стандарту — від аналізу контексту до оцінювання ризиків та планування діяльності.

Кліматичні ризики стають частиною системи менеджменту

Одна з найпомітніших змін — значно більша увага до зміни клімату.

У попередній редакції ця тема фактично залишалася «між рядків». Так, після доповнення 2024 року ISO вже вимагав враховувати зміну клімату під час аналізу контексту організації, але редакція 2026 року йде значно далі.

Тепер стандарт прямо говорить про:

• кліматичні зміни;
• екстремальні погодні явища;
• посухи;
• повені;
• пожежі;
• доступність ресурсів;
• вплив зовнішніх екологічних умов на діяльність організації.

Фактично стандарт прямо визнає: довкілля впливає не лише на природу, а й на стабільність і стійкість самого бізнесу.

Для багатьох підприємств це означає, що аналіз контексту більше не вийде робити «для аудиту». Очікування будуть значно вищими:

• оцінювання кліматичних ризиків;
• аналіз залежності від ресурсів;
• вплив погодних факторів на виробництво;
• перебої в постачанні;
• вплив зовнішньої інфраструктури на діяльність компанії.

Особливо це стосується:

• виробництва;
• енергетики;
• логістики;
• агросектору;
• будівництва;
• оборонної промисловості.

Біорізноманіття та екосистеми — новий акцент стандарту

Ще кілька років тому важко було уявити, що ISO 14001 почне активно використовувати поняття:

• біорізноманіття;
• стан екосистем;
• екологічна стійкість.

Але саме це зараз і відбувається.

Стандарт уже не зводить екологічний менеджмент лише до контролю відходів чи викидів. Організації пропонується дивитися ширше — оцінювати свій вплив на природне середовище загалом.

У пояснювальній частині стандарту навіть окремо розкривається поняття «стан екосистем» як здатність екосистем підтримувати свою структуру, функціонування та стійкість у часі.

Для бізнесу це означає, що екологічні аспекти поступово стають більш комплексними.

Тепер уже недостатньо просто оцінити обсяг відходів, використання води, споживання енергії, викиди в атмосферу. Потрібно розуміти:

• як діяльність компанії впливає на природне середовище;
• чи існують ризики деградації природних територій;
• як діяльність впливає на ресурси та екосистеми.

Ризики стали значно «живішими»

Окремо цікаво виглядає розвиток теми ризиків та можливостей.

У версії 2015 року ця вимога часто залишалася доволі абстрактною. Багато компаній формували типові реєстри ризиків без глибокого зв’язку з реальною діяльністю.

У редакції 2026 стандарт наводить значно конкретніші приклади:

• дефіцит води;
• перебої в ланцюгах постачання;
• нестача ресурсів;
• екстремальні погодні умови;
• політична нестабільність;
• війна;
• втрата біорізноманіття.

Для українських підприємств це звучить дуже знайомо. Фактично стандарт уже прямо показує: екологічні ризики більше не існують окремо від операційних, економічних чи навіть безпекових ризиків.

Управління змінами тепер — окрема вимога

Одна з найбільш помітних структурних змін — новий пункт 6.3 «Планування змін».   У редакції 2015 року окремого розділу щодо змін не було.

Тепер організація повинна:

• планувати зміни;
• оцінювати їхній можливий вплив;
• контролювати небажані наслідки;
• забезпечувати досягнення запланованих результатів системи.

І мова не лише про великі проєкти. Це може стосуватися:

• нового обладнання;
• нових технологій;
• нових постачальників;
• зміни матеріалів;
• реорганізації;
• змін законодавства;
• кризових ситуацій.

Для багатьох підприємств це означатиме необхідність більш системного підходу до управління змінами.

Постачальники та життєвий цикл — ще важливіші

Підхід життєвого циклу був у стандарті й раніше, але тепер він став значно конкретнішим. ISO 14001:2026 сильніше акцентує увагу на:

• постачальниках;
• підрядниках;
• закупівлях;
• транспортуванні;
• використанні продукції;
• утилізації після завершення строку служби.

Тобто система екологічного менеджменту все більше виходить за межі самої організації та охоплює весь ланцюг постачання.

Ключові зміни ISO 14001:2026

Висновок

ISO 14001:2026 не виглядає як радикально новий стандарт. Але це дуже показове оновлення.

Стандарт стає менш формальним і значно ближчим до реальних викликів, з якими сьогодні стикається бізнес:

• зміна клімату;
• нестача ресурсів;
• перебої в постачанні;
• зовнішні кризи;
• зростаючі очікування суспільства щодо екологічної відповідальності.

Фактично система екологічного менеджменту поступово перетворюється не просто на інструмент контролю екологічних аспектів, а на частину загальної стійкості організації.

І, звісно, на тлі оновлення ISO 14001 окреме очікування залишається навколо ISO 9001. Бізнес, консультанти й аудитори вже давно чекають на нову редакцію головного стандарту у сфері менеджменту якості.

Тож ISO 14001:2026 можна сприймати як сигнал: стандарти систем менеджменту стають менш формальними та значно ближчими до реальних викликів, з якими сьогодні працюють організації.

The post ISO 14001:2026: екологічний менеджмент стає ближчим до реальних викликів бізнесу first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

Проєкт охоплював питання організації процесів інформаційної безпеки, управління ризиками, захисту інформаційних активів та підтримки безпечного функціонування ІТ-інфраструктури підприємства.

У відгуку окремо відзначено професійний підхід команди, якість виконання робіт та дотримання погоджених строків.

Дякуємо АТ «ІІТ» за співпрацю та довіру!

The post Ще один успішний проєкт ISO/IEC 27001:2022: відгук від АТ «ІІТ» first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

ISO 14001 уже давно є орієнтиром для компаній, які прагнуть системно управляти екологічними аспектами своєї діяльності. За даними ISO, стандартом користуються понад 670 000 сертифікованих організацій у світі, а нова редакція покликана зробити його ще зрозумілішим, більш практичним і ближчим до сучасних викликів.

У новій версії акцент зроблено на тому, що екологічний менеджмент сьогодні оцінюють не за намірами, а за досягнутими результатами. Саме тому ISO 14001:2026 посилює увагу до таких тем, як зміна клімату, біорізноманіття, ресурсоефективність, роль керівництва, управління екологічними впливами в операційній діяльності та по всьому ланцюгу створення цінності. Водночас ISO підкреслює: це не “революція” у структурі стандарту, а змістовне оновлення, яке робить його більш чітким і зручним для застосування.

Публікація ISO 14001:2026 є важливою подією для організацій, що впроваджують або підтримують систему екологічного менеджменту. Нова редакція стандарту, безумовно, приверне увагу фахівців, консультантів, аудиторів і сертифікованих компаній, адже саме вони найближчим часом оцінюватимуть зміни та їх практичне значення.

The post Довгоочікувано: опубліковано нову редакцію ISO 14001:2026 first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

Які це можуть бути стандарти

До таких стандартів можна віднести, зокрема:

• ISO 17100 — перекладацькі послуги
• ISO 18587 — постредагування результатів машинного перекладу
• ISO 18841 — усний переклад
• ISO 13611 — громадський усний переклад
• ISO 29993 — навчальні послуги поза формальною освітою
• ISO 29994 — дистанційне навчання
• ISO 22483 — туристичні послуги в готелях
• ISO 18295 — контактні центри

Усі вони мають спільну рису: оцінюють не всю діяльність організації, а якість, структуру та контроль конкретного сервісу.

Коли обирають саме стандарт на послугу

Такі стандарти доречні тоді, коли компанії потрібно підтвердити якість і керованість конкретної професійної послуги, а не зрілість управління на рівні всієї організації.

Наприклад, у перекладацькій сфері замовнику важливо розуміти, хто виконує переклад, як організовано редактуру, як забезпечується конфіденційність і як контролюється результат. У навчальних послугах важливими стають структура програми, взаємодія зі слухачами, зміст послуги та зрозумілість результату для клієнта. У туристичній сфері акцент зміщується на сервісні процеси, безпеку та зручність для споживача.

Чому сертифікація простіша

Причина не в тому, що вимоги слабші, а в тому, що об’єкт оцінювання значно вужчий.

Якщо за ISO 9001 чи ISO/IEC 27001 перевіряють систему управління в цілому — контекст організації, політику, цілі, ризики, внутрішні аудити, аналіз з боку керівництва та взаємодію процесів, — то у випадку стандарту на послугу аудит зосереджується переважно на самому процесі її надання, ролях виконавців, записах, контрольних точках і результаті для клієнта.

Тобто компанії не потрібно вибудовувати повноцінну систему менеджменту для всієї організації. Достатньо впорядкувати той сервіс, який вона хоче підтвердити: визначити вимоги до персоналу, етапи виконання, механізми контролю якості, порядок взаємодії із замовником і ведення записів.

Саме тому оцінювання за такими стандартами зазвичай є менш тривалим, менш обтяжливим з організаційної точки зору і часто менш витратним, ніж сертифікація систем менеджменту.

Що це означає на практиці

Для багатьох організацій це більш реалістичне рішення, ніж одразу впроваджувати повноцінну систему менеджменту. Особливо це помітно у сферах навчання, консалтингу, перекладу та інших професійних сервісів, де замовнику важливо підтвердити якість саме конкретної послуги.

Наприклад, ISO 21001 охоплює систему менеджменту освітньої організації в цілому: лідерство, політику, цілі, ризики, оцінювання результативності та постійне поліпшення. Натомість ISO 29993 зосереджується саме на навчальній послузі поза формальною освітою: її структурі, ресурсах, взаємодії зі слухачем, компетентності виконавців і зрозумілості результату.

Висновок

Вибір між стандартом на послугу і стандартом на систему менеджменту — це питання мети.

Якщо потрібно продемонструвати системне управління всією діяльністю організації, доречні стандарти на системи менеджменту. Якщо ж завдання — підтвердити якість конкретної послуги, прозорість процесу її надання та професійну компетентність виконавців, стандарт на послугу часто є більш влучним і практичним рішенням.

The post ISO-стандарти для послуг: коли вони доречні і чому їх сертифікувати простіше first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.

У ході зустрічі було обговорено низку актуальних питань, спрямованих на розвиток систем менеджменту якості в оборонній галузі, зокрема:

підходи до формування навчальних програм для підприємств оборонно-промислового комплексу України з акцентом на практичні аспекти впровадження та реальної підтримки систем менеджменту якості;
підготовка внутрішніх і зовнішніх аудиторів за вимогами AQAP та їх роль у забезпеченні відповідності оборонним контрактам;
узгодження підходів до оцінювання результативності СМЯ на підприємствах оборонного сектору;
обмін практичним досвідом щодо впровадження вимог AQAP 2110 та взаємодії з GQAR;
розвиток співпраці у сфері навчання, аудиту та підвищення компетентності персоналу.

Зустріч стала черговим кроком у налагодженні ефективної взаємодії між БМС та представниками ДГЯ з метою підвищення якості оборонної продукції та приведення діяльності підприємств у відповідність до вимог стандартів НАТО.

The post Робоча зустріч БМС з представниками Державного гарантування якості first appeared on Бюро Міжнародної Сертифікації.