Кришталик подібний до об’єктиву фотокамери. В юні роки він абсолютно прозорий та еластичний, що дозволяє промінням світла потрапляти до ока та миттєво фокусуватися на предмети на близькій та віддаленій відстані. З віком кришталик поступово втрачає такі властивості.

Симптоми хвороби можуть відрізнятися у різних пацієнтів в залежності від локалізації помутніння. Катаракту поділяють на такі стадії: початкова, незріла, зріла та перезріла.

Основними симптомами катаракти є:

• Затуманення зору
• Поступове зниження гостроти зору
• Розпливчатість предметів
• Зниження контрастності кольорів
• Погіршення зору на близьких відстанях та вдалечінь
• Зміна кольору зіниці (з’являється білий відтінок).

При наявності хоча б одного з таких симптомів, необхідно звернутися до лікаря-офтальмолога.

Найефективнішим методом лікування катаракти є мікрохірургічне втручання (факоемульсифікація), під час якого видаляється помутнілий кришталик та імплантується на його місце м’яка інтраокулярна лінза. Це швидка та безболісна операція, яка виконується в амбулаторних умовах і займає не більше ніж 30 хвилин.

Комплексне офтальмологічне обстеження з консультацією кандидата медичних наук всього за 350 грн.

Вартість посиленого курсу апаратного лікування всього 2500 грн.
Консультація по закінченню курса безкоштовна!

Існує три ступені короткозорості:

• Слабка – менше, ніж  -3 діоптрій*
• Середня – від -3 до -6 діоптрій
• Висока – більше, ніж  -6 діоптрій

*1 діоптрія — це оптична сила оптичної системи з фокусною віддаллю 1 метр.

Причин розвитку короткозорості може бути безліч. Вона може бути як вродженою, так і набутою. У першому випадку велику роль відіграє спадковість. Набута міопія є наслідком порушення режиму різних зорових навантажень.

Короткозорість розвивається переважно у віці 7-16 років. Людина починає гірше бачити віддалені предмети. Часто школярі починають пагано розрізняти слова і цифри, написані на дошці, сідають максимально близько до телевізора або дисплею монітору. Примружування очей при спробі розглянути віддалені предмети також може свідчити про короткозорості. Спазм акомодації є першою стадією короткозорості.

Профілактикою прогресування короткозорості є дотримання режиму зорових та фізичних навантажень, режиму освітлення (зорові навантаження допустимі лише при правильному освітленні, з використанням спрямованого світла настільної лампи 60-100 Вт), гімнастика для очей, збалансоване харчування, збагачене вітамінами.

Короткозорість супроводжується збільшенням очного яблука, що призводить до розтягування і витончення сітківки. Чим сильніше ступінь короткозорості, тим вища ймовірність виникнення проблем, пов’язаних із сітківкою ока. Люди, які страждають на  короткозорість, знаходяться у високій зоні ризику розвитку глаукоми після 50 років, ніж люди з нормальною рефракцією. Отже людям, які мають діагноз міопія будь-якого ступеня, необхідно щороку проходити огляд у лікаря-офтальмолога.

Існує безліч способів лікування короткозорості у дітей: очкова та контактна корекція, ортокератологія, апаратне лікування та ін.

Якщо дитині виповнилося 18 років, можливе виконання лазерної або хірургічної корекції зору, а також рефракційної заміни кришталика.

Комплексне офтальмологічне обстеження з консультацією кандидата медичних наук всього за 350 грн.

Вартість посиленого курсу апаратного лікування всього 2500 грн.
Консультація по закінченню курса безкоштовна!

Кожне око має по 6 м’язів. Спільна правильна робота цих м’язів забезпечує правильни рух ока. Імпульси до м’язів очей надходять з головного мозку, таким чином відбувається контроль всіх 12 м’язів, і обидва ока дивляться у правильному напрямку. При косоокості мозок дитини починає отримувати дві картинки, які він не може об’єднати в одну. Виникає роздвоєння та відбувається порушення бінокулярного зору.

Серед причин косоокості можуть бути: вроджені захворювання або родові травми, високі ступені або запущені форми міопії, гіперметропії та астигматизм, травми або інфекції головного мозку, підвищені психічні та фізичні навантаження, а також недотримання зорових навантажень та ін.

Існує дві форми косоокості — співдружня і паралітична. При співдружній косоокості косити можуть обидва ока по черзі, при цьому величина відхилення від центральної осі приблизно однакова. Дуже часто цей вид косоокості є спадковим і виникає переважно у дітей. Паралітична косоокість виникає внаслідок пошкодження очних м’язів, або в результаті захворювання зорового нерва, косить тільки одне око.

Фахівці поділяють косоокість також ще за трьома видами:

• одне око відхиляється до скроні;
• одне око відхиляється до носа;
• око косить вниз або вгору.

Дуже частим ускладненням косоокості є амбліопія (ледаче око) — це стан, при якому відзначається зниження зору, що не піддається корекції за допомогою окулярів або контактних лінз, порушення контрастної чутливості та аккомодационных здібностей одного або обох очей при відсутності яких-небудь патологічних змін органу зору.

Діагноз косоокість може встановити тільки лікар-офтальмолог. Для лікування косоокості офтальмолог може підібрати коригуючі зір окуляри або контактні лінзи, порекомендувати курс апаратного лікування або операцію.

Показаннями для хірургічного лікування косоокості є: неефективність комплексного апаратного лікування, наявність паралітичної або неакоммодаційної косоокості. У складних випадках можливе проведення ряду операцій з перервою у півроку. Операції показані дітям з 2-3 років.

Комплексне офтальмологічне обстеження з консультацією кандидата медичних наук всього за 350 грн.

Вартість посиленого курсу апаратного лікування всього 2500 грн.
Консультація по закінченню курса безкоштовна!

У нормі гарний зір забезпечується регулярним і рівноцінним використанням обох очей. Амбліопія відбувається, коли одне око не використовується в достатній мірі для відображення та обробки видимого матеріалу в мозку. Амбліопія, зазвичай, зачіпає тільки одне око, але це може статися і з обома очима. У дітей амбліопія може розвиватися у період від народження до 7-8 років. Дитина з амбліопією, можливо, навіть не здогадується, що використовує тільки одне око. Ігнорування зображення слабким оком є неусвідомленим процесом.

Причинами розвитку амбліопії можу бути високі ступені короткозорості та далекозорості, наявність косоокості, високого ступеня аметропії, недоношеність, дефіцит ваги новонародженого, ретинопатія недоношених, церебральний параліч, затримка розумового розвитку. Куріння матері, застосування лікарських засобів і алкоголю під час вагітності може збільшувати ризик розвитку амбліопії і косоокості.

Чим раніше виявлена амбліопія, тим ефективніше буде лікування. Перший огляд, що дозволяє виявити можливі причини деприваційної амбліопії, повинен проводитися протягом 4-6 тижнів після народження, а оцінка рефракції – в перший рік життя.

Дітям, які перебувають у групі ризику, необхідний щорічний огляд протягом перших 6-8 років життя.

Виявлена амбліопія вимагає негайної корекції і лікування. Як правило, лікування амбліопії проходить за допомогою курсу апаратного лікування, спрямованого на стимуляцію зору в поєднанні з очковою або контактною корекцією. У кожному окремому випадку дитячий лікар-офтальмолог призначить індивідуальний курс лікування.

При систематичному і своєчасному проходженні курсу зір поліпшується навіть у випадках глибокої амбліопії з неправильною фіксацією.

Причиною виникнення далекозорості є неправильна стисла форма очного яблука, в результаті чого зображення фокусується за сітківкою. Іноді далекозорість виникає при поєднанні двох причин: неправильна форма очного яблука і недостатня оптична сила рогівки.

Ступені далекозорості:

• слабка гіперметропія – до +2 діоптрій;
• середня гіперметропія – до +5 діоптрій;
• сильна гіперметропія – вище +5 діоптрій.

Практично всі новонароджені мають дитячу далекозорість близько 3 діоптрій. Проте із зростанням дитини очне яблуко теж збільшується в розмірі і оптичний фокус переміщається на сітківку. Якщо показники досягають більше 3 діоптрій, необхідно раннє лікування, що дозволяє уникнути численних ускладнень в майбутньому, таких як зниження гостроти зору, амбліопію (порушення зору, пов’язане із змінами у корі головного мозку, при якому, навіть при повній корекції зір знижений).

Лікування далекозорості у дітей, а також супутньої їй амбліопії, проводиться обов’язково на тлі очкової контактної корекції. Окуляри або лінзи призначаються для постійного носіння.

При далекозорості рекомендовано курси апаратного лікування, які включають в себе різні методи стимуляції зору і проводяться курсами 2-3 рази на рік.

У більшості випадків курси апаратного лікування дозволяють вилікувати амбліопію при далекозорості. Більш того, у багатьох випадках після проходження курсів апаратного лікування вдається позбавити дитину від постійної очкової корекції.

Якщо далекозорість не лікувати, можуть виникнути такі ускладнення як косоокість, ледаче око.

В залежності від стадії, характеру і природи захворювання, можливе використання хірургічних методів лікування далекозорості.

Лікарі розділяють астигматизм на вроджений та набутий (хірургічні втручання, хвороби рогівки, травми ока тощо). Як правило, вроджений астигматизм до 0.5 D зустрічається у більшості населення і не впливає на гостроту зору. У разі якщо вроджений астигматизм перевищує 1D і більше, гострота зору є значно зниженою і потрібне обов’язкове лікування, так як астигматизм може призвести до косоокості і різкого падіння зору. Без правильної корекції астигматизм викликає головні болі і неприємні відчуття в очах.

Ступені астигматизму:
– астигматизм слабкого ступеня — до 3 D;
– астигматизм середнього ступеня — від 3 до 6 D;
– астигматизм високого ступеня — вище 6 D.

На сьогоднішній день існує багато методів корекції астигматизму: очкова корекція, контактна корекція, ексімер-лазерна корекція і внутрішньоочний хірургічне втручання.
Наші лікарі офтальмологи порадять, який вид корекції і лікування підходить саме Вам або Вашій дитині.

З віком відбувається прогресуючі зниження акомодації, що призводить до поступової втрати здатності бачити на близьких відстанях. За даними офтальмології, пресбіопія зустрічається у 100% населення похилого віку.

Причини пресбіопії  

Акомодація – це здатність ока пристосовуватися до бачення предметів, розташованих на різній відстані. Аккомодативний механізм забезпечується за рахунок властивості кришталика змінювати свою заломлюючу силу залежно від ступеня віддаленості предмета і фокусувати його зображення на сітківці.

Основною патогенетичною ланкою пресбіопії виступають склеротичні зміни кришталика (факосклероз), що характеризуються його дегідратацією, ущільненням капсули і ядра, втратою еластичності. Крім цього, з віком втрачаються і пристосувальні можливості й інших структур ока. Зокрема, розвиваються дистрофічні зміни  у  війковому (циліарному) м’язі ока, що утримує кришталик. Дистрофія війкового м’яза виражається припиненням утворення нових м’язових волокон, їх заміщенням сполучною тканиною, що призводить до послаблення її скорочувальної здатності.

Вікові зміни оптичного апарату ока пов’язані з порушенням обміну речовин через судини сітківки і кон’юнктиви і швидше розвиваються у людей, що страждають цукровим діабетом, атеросклерозом, артеріальною гіпертензією, гіповітамінозом, хронічними інтоксикаціями (нікотиновими, алкогольними).

Симптоми пресбіопії  

У людей з еметропією перші ознаки пресбіопії розвиваються у віці 40-45 років. При роботі на близькій відстані (при письмі, читанні, шитті, заняттях з дрібними деталями) настає швидке зорове стомлення (аккомодативна астенопія): втома очей, головний біль, тупий біль в очних яблуках, перенісся і надбрів’ях, сльозотеча і легка світлобоязнь. При пресбіопії предмети, розташовані поблизу, стають розмитими, нечіткими, що проявляється бажанням відсунути об’єкт подалі від очей, включити більш яскраве освітлення. Зміни акомодації прогресують до 65 років – приблизно у цьому віці акомодація починає дорівнює нулю.

Пресбіопія у гіперметропів (осіб з далекозорістю) проявляється, як правило, раніше – у віці 30-35 років. При цьому погіршується не тільки зір поблизу, але і вдалину. Таким чином, далекозорість не тільки сприяє ранньому розвитку пресбіопії, але і підсилює її.

У людей з короткозорістю (міопією) пресбіопія може залишитися непоміченою. Так, при невеликих ступенях короткозорості (-1-2 дптр) вікова втрата акомодації тривалий час компенсується, у зв’язку з чим прояви пресбіопії розвиваються пізніше. Особи з міопією -3-5 дптр часто взагалі не потребують корекції зору: в цьому випадку їм достатньо просто зняти окуляри, в яких вони дивляться вдалечінь.

Якщо прояви пресбіопії виявляються раніше 40 років, необхідно ретельне обстеження у офтальмолога, спрямоване на виявлення далекозорості і негайну, правильно організовану корекцію.

Діагностика пресбіопії  

При діагностиці пресбіопії враховуються вікові характеристики, астенопічні скарги, а також дані об’єктивної діагностики. Для виявлення і оцінки пресбіопії проводиться перевірка гостроти зору з тестом на заломлення, визначення рефракції (скіаскопія, комп’ютерна рефрактометрія) і об’єму акомодації, дослідження найближчої точки ясного бачення для кожного ока.

Додатково за допомогою офтальмоскопії та біомікроскопії під збільшенням досліджуються структури ока. Для виключення супутньої пресбіопії глаукоми проводиться гоніоскопію і тонометрію.  Під час діагностичного прийому офтальмолог за потреби проводе підбір окулярів або контактних линз для корекції пресбіопії.

Корекція і лікування пресбіопії  

Корекція пресбіопії може здійснюватися в основному оптичними методами.

Найчастіше вдаються до очкової корекції пресбіопії, яка здійснюється за допомогою збиральних «плюсових» лінз. В офтальмології користуються спеціально розрахованими параметрами сили стекол, необхідних для корекції пресбіопії в кожному віці. Так, для еметропічного ока в 40 років призначаються лінзи +0,75+1 дптр, у подальшому кожні 5 років додається ще +0,5 дптр (тобто в 45 років сила стекол складе +1,5 дптр; в 50 років +2 дптр; у 55 років +2,5; в 60 років + 3 дптр і т. д.). Як правило, після 65 років посилення корекції пресбіопії не потрібно.

У гіперметропів для розрахунку оптичної сили стекол до значення вікової корекції пресбіопії необхідно додати ступінь далекозорості. Для визначення сили лінз у міопів слід відняти ступінь короткозорості з величини відповідної віку пресбіопічної лінзи. Слід враховувати, що ці дані є орієнтовними і в обов’язковому порядку вимагають уточнення шляхом безпосереднього піднесення  стекол до ока.

З урахуванням необхідності підбираються прості окуляри для роботи на близькій відстані, складні окуляри (біфокальні) з двома фокусами для зору вдалину і зблизька, прогресивні лінзи для роботи на різних відстанях, мультифокальні контактні лінзи.
Профілактика пресбіопії  

Повністю виключити розвиток пресбіопії не можливо – з віком кришталик неминуче втрачає свої початкові властивості. Можливо лише уповільнити прогресуюче погіршення зорую. Для цього необхідно уникати надмірних зорових навантажень, правильно підбирати освітлення, виконувати гімнастику для очей, приймати вітамінні препарати (А, В1, В2, В6, В12, С) і мікроелементи (Cr, Cu, Mn, Zn та ін.).

Важливо щорічно відвідувати офтальмолога, проводити своєчасну корекцію аномалій рефракції,  лікувати хвороби очей та судинні патології.

Що таке глаукома?

Глаукома – це загальна назва, вживана для різних очних захворювань, що мають в більшості випадків три загальні характеристики:

– підвищений внутрішньоочний тиск,

– втрату поля зору,

– екскавацію соска з втратою маси (атрофія) зорового нерва.

Розрізняють, як правило, три різні форми глаукоми:

– первинна відкритокутова глаукома,

– первинна закритокутова глаукома (= гостра глаукома/гострий напад глаукоми),

– вторинна глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску як наслідок іншого захворювання ока або загального захворювання.

Симптоми

Первинна відкритокутова глаукома протікає тривалий час безсимптомно. У типових випадках не відчувається навіть біль. При високому внутрішньоочному тиску внаслідок набряку епітелію можуть з’являтися кольорові кільця або плями навколо джерел світла. На більш пізній стадії виникають дефекти поля зору аж до повної сліпоти.

Гостра глаукома відрізняється твердим, червоним оком, із зіницею, яка не реагує на світло, і супроводжується болем і розладами зору. Часто можна спостерігати також загальні симптоми, такі як головний біль, нудота і блювота. При первинній вродженій глаукомі у дітей сльозяться очі, які становляться чутливими до світла, і судомними скороченнями повік. Великі очі немовляти часто є підозрою на це захворювання, тому необхідно обов’язково звернутися до лікаря-фахівця. Вторинна глаукома може протікати і без симптомів або може супроводжуватися всіма вищезгаданими симптомами.

Діагноз

• Первинна відкритокутова глаукома

Для надійного діагнозу первинної відкритокутової глаукоми важлива оцінка внутрішньоочного тиску, полю зору, стану диска зорового нерва.

• Гостра глаукома

Симптомами гострого нападу можуть бути: різкий біль в оці і відповідній частині голови, нудота, блювота, набряк рогівки, мілка передня камера, широка зіниця. Лікар-окуліст може підтвердити діагноз, вимірявши внутрішньоочний тиск і обстеживши передні сегменти ока, а також камерний кут ока.

• Первинна вроджена глаукома

Точний діагноз первинної вродженої глаукоми часто можна поставити тільки обстеживши дитину під наркозом.

• Вторинна глаукома

У вторинної глаукоми з діагностичної точки зору на передньому плані знаходиться підвищений внутрішньоочний тиск. Діагноз, таким чином, випливає з існуючих захворювань.

Терапія

При лікуванні первинної відкритокутовії глаукоми, спрямованому на зниження внутрішньоочного тиску, на першому місці знаходиться медикаментозне лікування. У першу чергу мова йде про призначення очних краплів. При недостатній медикаментозній терапії в деяких випадках можна спробувати лікування лазером. У разі неефективності медикаментозної та лазерної терапії переходять до хірургічних методів лікування. Під час операції, яка, зазвичай, проводиться під місцевим наркозом, утворюється штучний відтік для камерної рідини.

Гострий напад глаукоми є невідкладним станом, який потребує негайного лікування. За допомогою медикаментозного лікування знижують внутрішньоочний тиск з подальшою операцією (альтернативно з застосуванням лазера). Лікування вродженої глаукоми здійснюється завжди операційно. Лікування вторинної глаукоми залежить від існуючого захворювання, проте воно проводиться відповідно до  вищезазначених методів.

Профілактика

Для профілактики виникнення первинної відкритокутової глаукоми з 40 року життя кожній людині рекомендується проходити профілактичне обстеження у лікаря-окуліста, у тому числі вимірювання внутрішньоочного тиску, як мінімум один раз у три роки, для того, щоб можна було вчасно почати лікування, спрямоване на зниження внутрішньоочного тиску. Пацієнти групи ризику повинні проходити профілактичні медичні огляди частіше.  Пацієнти, які мають поранення ока, повинні регулярно, один раз в рік, проходити вимірювання очного тиску протягом тривалого часу, так як в результаті такого поранення може з’явитися вторинна глаукома. У 5 – 10 % людей тривале лікування за допомогою очних крапель із вмістом кортизону або інших ліків, до складу яких входить кортизон, може призвести до так званої кортизоновой глаукоми як окремої форми вторинної глаукоми. Тому такі пацієнти повинні проходити контроль очного тиску.